Norton Major Problems in American Women's History Fourth Edition Plusperrin Pocket Guide to ... Book

“The complaint as to the scarcity of bodies for dissection is as old as the history of anatomy itself” – це розкішна перша фраза, що за рівнем наближається, мені здається, до класичного “It is a truth universally acknowledged”. А річ ось у чім: у Британії, на відміну від континенту, до 1832 року студенти-медики могли препарувати виключно трупи страчених злочинців, та й то не всіх. Отже, перед медичними навчальними закладами постала непроста дилемка: або випускати у світ хірургів, які уявляють людську анатомію виключно з картинок, або добувати трупи нелегальними шляхами (від розкопування могил до вбивства).
Це видання містить щоденник члена банди, яка добувала трупи для студентів, але він якраз малоцікавий (просто перелік, скільки, коли й за яку ціну добув), натомість тогочасна вступна стаття прекрасна, купа глючних деталей:
- Наприклад, що Бентам, відомий нам Паноптиконом, заповів себе на розтин, і щоб потім із нього зробили мумію і тримали в університеті. Вона досі живе в University College London;
- Що ціна на трупи дорослих була за штуку, а на трупи немовлят – за дюйм;
- Коли одні постачальники підозрювали, що студенти зраджують їм із іншими постачальниками, вони могли увірватися в анатомічку й порізати всі препарати, аби тим довелося накупити нових.
І т.д., і т.п. Химерна така сторінка в історії.